Олександр АНДРУЩЕНКО: Троянди біля хати

Поетичним рядком

Рожеві троянди в краплинах печалі

Під вітром осіннім ведуть свій танок.

Ось і пелюстки вже на землю упали,

Як безнадії шляхетний вінок.

Кущі обгорнула нерадісна мжичка,

Що метушиться легким видрібцем.

І плачуть троянди, і плаче травичка,

А жінка в долоні сховала лице.

Ховає розгублено очі від світла,

Від жалібних поглядів ніжних троянд.

Вже осінь минає, далеко до літа.

Дописує дощ про любов фоліант.

В минулому десь залишилося щастя,

Лежать пелюстки на змокрілій землі.

Не розпалити у полі багаття,

Яке червоніло у млосній імлі.

І хочеться тільки надій не втрачати,

Що все ще повернеться раптом колись.

І знову троянди почнуть біля хати

Веселий таночок під співи бджоли.