Олександр АНДРУЩЕНКО: Гілка рядка

Поетичним рядком

В майбутнє простягнена гілка рядка.

Її зачекався мій юний нащадок.

А гілка зелена і ніжна така,

Як перший в коханні тремтливий світанок.

Запахли садочками квіточки рим,

Від слова до слова літають, як бджілки.

Шаленство спокус викликають вітри -

Ритмічного ладу казкові сопілки.

І гілочка довга тягнеться будь-де:

Від мене, крізь час і сягає за обрій.

Із серця поволі росте і росте,

Щоб все було добре, щоб все було добре.

Хтось житиме мирно на нашій землі,

Коли нас на світі давно вже не буде,

Їм від сьогодення, як промінь в імлі,

Гілля щирих слів розповість про забуте.