Олександр АНДРУЩЕНКО: Усвідомлення

Поетичним рядком 

Усвідомлення божевільного часу

Настає не одразу.

Ні, не після першого вибуху біля двора.

І не після того, як обірвало фразу

Дитини, що помирала і вважала: це така гра.

Ми блукаємо довго,

Шукаючи логіку та сенс подій.

А війна зухвалим єдинорогом

Вбиває, вбиває дні золоті.

Так, вбиває і дивиться в очі,

І сміється крізь ночі,

Крізь спаплюжені ночі надій.

Бій,

Як дика тварина, буркоче -

Символ часу і незрозумілих подій.

Підіймаємо ми

Наших мрій вщент зіпсовані рештки

Під далекі громи

Вибухаючих в небі ракет.

І тулимо до серця криваві серветки,

І втрачаємо віри останній секрет.

Тільки кров, тільки смерть.

Все летить шкереберть,

І немає пояснень

Зникненню милосердь.

Де той день перемоги, той красень?

Заблукав посеред бойових перехресть.

Жах. І розум його поки що не збагне.

Так, це прикро, але

Ще загине, на жаль, не одне

Дитинчатко мале.

Бо

Усвідомлення божевільного часу

Настає не одразу.