Олександр АНДРУЩЕНКО: Фарби часу
Просмотров: 278
13 травня 2024 19:30
Поетичним рядком
Як паста з тюбика, вичавлюється час,
То чорно-білий, то багатокольоровий,
То пахне м'ятою, то наче кислий квас,
Буває він простий, буває гоноровий.
На жаль, так часу мало в тюбику життя.
Лише розпочали - скінчився майже зовсім.
На полотні багато місця у митця,
Який малює наших днів тривожну осінь.
Тож тому кольори стають такі скупі,
Бо береже художник чудодійні фарби.
Зайвий мазок не покладе навіть на біс,
За всі у світі геніальні дифірамби.
Не встигли озирнутись - пасти вже нема.
Лежить біля мольберта вщент порожній тюбик.
Останню краплю фарби пензель підійма.
Час нам довів: ні, жартів він не любить.