Олександр АНДРУЩЕНКО, журналіст: «Таємні спогади»

Поетичними рядками.

Серед гірких таємних спогадів

Вся в павутинні сіра даль.

Те, що для всіх неначе в золоті,

У нас народжує печаль.

Та помилки ми пробачаємо

Собі і всім, хто поруч був,

Часи минулі привітаємо,

Ховаючи в душі журбу.

І легко жити, світло мріяти

Стає із настроєм таким.

Дощем всі небосхили вимиті,

День грає променем легким.

Не поспішаємо. Тримається

Прозорою щаслива мить,

Ще трохи доля, мабуть, має час,

Хоча за обрієм димить.

Так й живемо серед очікувань

На краще, ну хоча б ледь-ледь.

…А совість - річ така прониклива,

Як не жени від себе геть.