Олександр АНДРУЩЕНКО: Прозорі хвилі долі

 А доля грає нами, грає.
Вода так грає з камінцем.
То нас милує, то карає,
То засміється у лице.
 
Кругом дзюрчать прозорі хвилі -
То теплі, то неначе сніг.
Перебуваємо в горнилі,
В якому пан - обставин збіг.  
 
Хто скаже нам, що буде завтра?
Та хоч сьогодні, хоч за мить.
Мовчить навіть у йогів мантра.
А час летить собі, летить.
 
І десь далеко, на порозі
Світів щасливих і сумних,
Стоїть розп’яття при дорозі,
Щоб вічність дарувати в сни.
 
Промовимо молитву щиру
Ісусу нашому Христу
І понесемо далі віру
В найвищу цього світу суть.