Олександр АНДРУЩЕНКО: Останній день вересня

День вересня тридцятий, день останній

Свій ранок зустрічає у мовчанні.

На це є неабияка причина:

Подарувати сонце щось повинно.

Напевно, промінь простягне вздовж ниви,

Такий привабливий, такий щасливий.

Прокинеться тремтячий птах далеко

І заспіває віртуозно, легко.

І день останній стане ніби перший,

Як той крилатий перемоги вершник.

І час мінливий розпочне майбутнє,

І зробиться нечуване відчутне.

Багаттям мрії запалає обрій,

І розпочнуть молитву люди добрі.

А день останній вересня заплаче

І побажає всім міцної вдачі.