Усе про мобілізацію по-новому: що так обурило українців і коли скандальні норми запрацюють на повну

На українців чекає низка нововведень.

Цей день настав. Кабмін таки вніс до Верховної Ради України нову версію законопроєкту про мобілізацію.

Що зміниться? Що знову обурило українців, які скандальні норми залишили, коли нові правила запрацюють на повну і що врешті-решт із демобілізацією, розповіла в ексклюзивному сюжеті для TSN.ua журналістка Вікторія Гнатюк. 

Мобілізаційний вік і хто вручатиме повістки?

Розпочнемо з призовного віку. Як і анонсували раніше, його таки планують зменшити з 27 до 25 років. І абсолютно усі з 18 до 60 років чоловіки, будь вони звільнені від служби чи ні, мають носити із собою військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою уповноваженого представника ТЦК, поліцейського, або прикордонника. 

Під час перевірки документів вони можуть здійснювати фото- і відеофіксацію процесу, а також використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. До слова, так вже точно робитимуть на Львівщині. Усі свої дії щодо військовозобов’язаних військові зніматимуть на бодікамери. Про це повідомив Львівський обласний ТЦК на своїй сторінці у Facebook. 

Повістки онлайн? 

Крім того, як ми вже зазначали вище, до мобілізаційних процесів таки будуть залучати поліцейських, а також органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні та військові адміністрації, підприємства, установи і організації, зокрема, до оповіщення та забезпечення прибуття громадян, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації, до збірних пунктів та військових частин.

Тобто, це одна із тих самих скандальних норм з минулого законопроєкту, адже так чітко і не ясно, що саме робитиме влада: тільки оповіщати чи “забезпечуватимуть прибуття” у військкомат, чи ще й мобілізовувати. Крім цього, повістки можна буде отримати і онлайн, тобто, громадяни будуть зобов'язані реєструвати електронний кабінет призовника-військовозобов'язаного на базі реєстру “Оберіг”, у якому й будуть отримувати листи.

Але водночас в Міноборони наголошують на плюсах такого рішення: щоб оновити дані, не треба йти до ТЦК, а можна це все зробити в електронному кабінеті й можна спокійно переїжджати в інше місто без дозволу військкомату, але на облік стати за новою адресою треба. 

Покарання для ухилянтів: скандальну норму не прибрали

І от, доходимо до цікавинок. А як же каратимуть злісних ухилянтів? Тепер усе прописано чітко і з термінами. Отож, для появи в ТЦК після вручення повістки у військовозобов’язаного є 10 днів, це ж стосується й тих, хто за кордоном, вони мають піти до закордонної дипломатичної установи України.

Але якщо ви прострочили названий термін, шанс виправитися все одно ще є, бо перед тим, як звернутися до суду, ТЦК спочатку направлятиме спеціальну вимогу протягом 5 днів в електронній формі, це у випадку, якщо громадянин зареєстрований в електронному кабінету військовозобов'язаного або в паперовій формі рекомендованим листом поштою.

Якщо ж все прострочено, то на ухилянта накладатимуть такі собі санкції: можуть обмежити право на виїзд за кордон, керувати власною автівкою та навіть накласти арешт на кошти та інші цінності, у банку та інших депозитарних установах.

Слід зазначити, що такі обмеження впроваджуватимуть лише за ухваленням суду після подання ТЦК. Нагадаємо, що раніше ці повноваження хотіли передати безпосередньо військкоматам, це теж викликало в українців чимало обурення.

До речі, щодо автомобілів, — ймовірно, буде шанс залишитися взагалі без авто. Народний депутат Ярослав Железняк звернув увагу, що у тексті версії нового законопроєкту про мобілізацію, який Кабмін 30 січня передав до Верховної Ради, є пункт про вилучення транспортних засобів і обмеження їх використання. Про це він написав у своєму Telegram-каналі.  

Доля українських чоловіків за кордоном 

А тепер більше роз’яснимо про долю тих, хто за кордоном і які сюрпрайзи готують для них. Якщо закон ухвалять, то будь-які консульські дії в закордонних дипломатичних установах для чоловіків від 18 до 60 років, які є призовниками, військовозобовʼязаними або резервістами, планують здійснюватися лише за умовами наявності у них військово-облікових документів.

Але є й винятки, от як наприклад оформлення посвідчення на повернення в Україну, консульські дії щодо дітей, якщо другий батько іноземець, оформлення спадщини. 

А от оформлення того ж паспорта громадянина України, закордонного паспорта громадянина України в установах за кордоном буде здійснюватися у разі наявності військово-облікових документів. І, як ви розумієте, рано чи пізно тим, хто у тому числі виїхав незаконно засвітитися доведеться, адже паспорти мають строки придатності.

Також в Україні, у разі схвалення закону, таки скасують строкову службу, а замість неї запровадять базову військову підготовку абсолютно для всіх. У Міноборони пояснили, як це виглядатиме на практиці.   

“Людина віком 18-24 років самостійно обирає, коли пройти військову підготовку. Сама підготовка займатиме максимум 5 місяців, при цьому за людиною зберігається її робоче місце, чого зараз немає в чинному законодавстві”.

Що буде зі строковиками? 

І от для чинних строковиків є ще одна хороша новина: законопроєкт про мобілізацію у новій редакції передбачає звільнення строковиків у запас. А тих, які проходили військову службу під час дії воєнного стану та були звільненні зараз, протягом пів року від дня звільнення з військової служби не мобілізовуватимуть. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу лише за їхньою згодою.

Хто матиме право на відстрочку?  

Відома тепер і доля жінок, студентів і осіб з інвалідністю. Лише згадайте, що робилося, коли стало відомо про ймовірне скасування відстрочки для людей з третьою групою інвалідності, оце було галасу. 

На це в Кабміні відреагували, тож цю скандальну норму прибрали взагалі, і тепер люди з інвалідністю всіх груп звільнені від служби. Але є нюанс. Медкомісію особам з 2-ю і 3-ю групою треба буде пройти повторно, це стосується тих, хто отримав інвалідність після 24 лютого 2022 року, адже є підозра, що хтось оформлював собі групу, не маючи відповідного діагнозу, аби тільки відкосити.

Але повторні перевірки не стосуються військових. Також не підлягають призову на військову службу, окрім минулих норм, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів.

Матимуть відстрочку й ті матері або батьки одинаки, чиїй дитині немає 18. Наприклад, раніше такі жінки звільнялись від служби, якщо вони просто самі виховували дитину.

Тепер детальніше щодо жінок. Підлягають обліку придатні жінки, які мають медичну чи фармацевтичну спеціальність, а також ті, що мають спеціальність або професію, споріднену з військово-обліковою спеціальністю, за бажанням. Жінки, які вже є на обліку, можуть бути призвані, але лише добровільно.

Щодо студентів, то не мобілізовуватимуть докторантів, тих, хто зарахований до інтернатури, здобувачів професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою освіти і здобувають рівень освіти вищий, за їхній попередній. А от аспіранти, які навчаються на платній основі, підлягатимуть мобілізації. 

Засуджені підуть на фронт? 

Дозволять йти на військову службу за призовом під час мобілізації за бажанням і засудженим особам, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, хто засуджений за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 402-406, 408-411, 426-433, 437-442 Кримінального кодексу України.

Мова йде про дезертирство, серйозні конфлікти з військовим керівництвом, жорстоке поводження з цивільними, а також планування, підготовка або розв'язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, а також участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій.

Водночас, органам державної влади, місцевого самоврядування, підприємствам та організаціям дають можливість забронювати працівників, а відстрочку лишають суддям, членам Вищої ради правосуддя, співробітникам органів військового управління, керівникам міністерств, їхнім заступникам, керівникам держорганів та народним депутатам. 

Що з демобілізацією? 

І доходимо до одного з найголовніших пунктів: про відпочинок військових, які от уже майже як два роки на фронті, а то й довше. У новому законопроєкті передбачається встановлення підстави для звільнення з військової служби військовослужбовцям у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців.

Звільнення таких військовослужбовців визначатиметься строками відповідно до рішення Ставки Верховного Головнокомандувача. Також надаватиметься щорічна основна відпустка навіть під час дії воєнного стану, яка протягом календарного року може надаватися частинами і не менше, ніж на 15 днів. А додаткові 90 днів відпустки із збереженням грошового забезпечення отримають колишні військовополонені, якщо вони вирішили продовжити службу. 

Зверніть увагу! Коли буде ухвалено закон? 

Наголошуємо,  що це — лише проєкт закону, який під час розгляду парламентом може знову зазнати суттєвих змін.

А тепер про не менш важливе. Коли ж врешті буде відомо всі-всі остаточні пункти та коли законопроєкт стане законом і запрацює. Так-от, законопроєкт про мобілізацію депутати можуть розглянути 6-9 лютого, тобто на найближчому пленарному тижні, але, увага, раніше березня закон не набуде чинності.

Чому так, у своєму Телеграм-каналі пояснював нардеп Ярослав Железняк. Отож, після усіх попередніх процедур, якщо депутати підтримають законопроєкт, а для цього треба щонайменше 226 голосів у першому читанні, то буде потрібно ще одне голосування за скорочення строку правок.

Потім знову Комітет має розглянути всі правки. Коли винесуть законопроєкт на друге читання, буде залежати від Комітету, але, очевидно, що не раніше 22 лютого. Після розгляду правок має відбутися вже фінальне голосування, знову ж таки, голосів має бути мінімум 226 у другому читанні.

Нардеп припускає, що потім, дуже ймовірно, що хтось з депутатів внесе блокуючу постанову і потрібно буде ще одне голосування, щоб спікер підписав закон. Після цього закон ще має підписати президент і лише після того, як закон набуде чинності, почнеться місяць перехідного періоду. Словом, раніше квітня явно нові правила не запрацюють на ділі.