Олександр АНДРУЩЕНКО: Немовлені слова

Поетичним рядком

Слова, які не промовляємо, правдиві.

Але ми їх ховаємо в душі.

Зі слів тих створюються водоспади, зливи,

Що розганяють дивних мрій рушій.

Ховаємо слова відверті. А навіщо?

Здогадуються люди хай самі.

З секретів іноді такий роман би вийшов,

Якщо б хоч хтось наважитися зміг.

І сповіді вже не такі відверті.

Слова немовлені - чи це гріхи, чи ні?

Нам душі щохвилинно будуть жерти,

Палити на пекельному вогні.

І хай там що, за все вони дорожче,

Бо виникають з почуттів глибин,

Ніби якийсь дорогоцінний розчин

Самої сутності духовних серцевин.