Олександр АНДРУЩЕНКО: Вечірній свінг

Поетичним рядком 

Дощем вечірнім ллється свінг.

Чудових нот чудовий збіг.

І тихо плаче саксофон

Там, де часів іде кордон,

І де чуттів на склі цівки

Тремтять на відстані руки.

І душу свінг бере в полон,

Як фото, в срібний медальйон.

Парфумів дивний аромат

Там згадкою минулих свят,

Ніби ув’язнений навік,

Прихований, щоби не втік,

Щоб спогад джаз не змив би вщент

Проникливим своїм дощем.