Олександр АНДРУЩЕНКО: Весняний ранок

Поетичним рядком

Кладе прозорі фарби пензлем часу

Зоря на глечики ранкових хмар,

На лісову, в тумані ще, терасу.

І сяють кольори, як Божий дар.

Метелик нахилився молитовно

Над краплями завмерлими роси,

Що виглядають  радісно, коштовно.

І перших півнів вже лунають голоси.

Світ прокидається, промінням вмитий,

Дарує щедро нам свою красу

В такі чудові, в ніжнім світлі, миті,

Як нашого життя найвищу суть.

Ми беремо природу у долоні

І дякуємо Господу за все:

За теплий-теплий в наших душах вогник,

За те, що буде, що було і є.