Олександр АНДРУЩЕНКО: Перлини почуттів

Поетичним рядком

Бездонним небом просувається блакить

Від сосон і озер, що біля твані.

І ллється зверху сум у час цей ранній,

Коли все навкруги наче завмерло й спить.

І туга безнадій бере у свій полон  

За лічені хвилини до світанку.

Ще мить - відкриє сонечко фіранку.

І де опиниться отой невтішний сон!

Тоді вже не згадає небо про печаль.

Купатимуться білі хмари в сонці,

І посміхнеться людям світла даль.

І тільки десь, у озера на донці,

Блакитних спогадів ще залишиться шаль,

І крапля затремтить в сосни на голці.

Природних настроїв постійні зміни

Дарують щирих почуттів перлини.