Олександр АНДРУЩЕНКО: Спадок від Кобзаря

Він передав народу в спадок
Думки глибокі і болючі.
Вони для нас ніби порада:
Не бути пусто балакучим.
 
У іншому Кобзар вже світі,
На небесах душа поета.
Залишив нам шляхи відкриті,
Щоб дум йшла далі естафета.
 
Тому не замовкають щирі
Пісні про волю і свободу,
Немає місця в них зневірі
У будь-яку життя негоду.
 
Плекаємо в душі майбутнє,
Бережемо  для нього мову.
І віримо: тривога вщухне,
Пору зустрінемо святкову.