Олександр АНДРУЩЕНКО: Нічний Самбір

Поетичним рядком 

Під жовтим місяцем жовтіє Самбір.
Очами вікон дивиться у далину.
Поміркувати з жовтнем має намір,
Як сплачувати далі часу данину.

Колись отут Франко читав «Мойсея».
І ніби оживав тоді святий пророк
В поемі українського Орфея -
Нам Богом даний вдосконалення урок.

Рахує час на вежі мрій годинник,
На нього дивляться крізь натовп хмар зірки.
Лишилось місто з небом наодинці,
Збирає зорепад, як вітер пелюстки.

Весь в золоті вступає Самбір в осінь,
Наче одягнутий в князівське він вбрання.
А поряд верби плачуть жовтокосі,
І сови над Дністром літають навмання.

Ніч в жовтні. Річка, вулиці, будинки.
Спалахує і гасне де-не-де вікно.
На вежі мріє про своє годинник.
А люди сплять своїм звичайним сном.