Олександр АНДРУЩЕНКО: Солодкий смак

Поетичним рядком

Злий вітер майже висмоктав із хмар
Дощу осіннього знесилений кошмар.
І ось вона вже тут, самотність квола.
Від стомленого плачем виднокола

В кватирку залетіла, наче птах,
Пройшлася по кімнаті, по кутах
І зупинилася біля світлини.
Невже з тобою ми хоч щось їй винні?

Біля світлини, там, де ти і я -
Сердець закоханих щасливе зібрання.
Закоханих колись. А нині лише щем.
Багаття наше залило дощем,

Таким холодним і сумним, осіннім,
Тим, що залишив нам страждання тіні
І сірі барви на щоках небес,
І день новий без будь-яких чудес.

Хоч би прийшла зимова хуртовина,
Як почуттів завзята серцевина,
Відродження кохання щирий знак.
Який у твоїх вуст солодкий смак!