Олександр АНДРУЩЕНКО: Ґанок рідного дому

Поетичним рядком

Розпочинається життєвий шлях

Від ганку рідного і йде за схили.

Там стежкою блукає у полях,

Де врожаї добрячі народились.

Веде нас доля в безвість майбуття.

Вдалечині чекають рідні хати

Мандрівників невтомних вороття,

Продовжуючи під дощем зітхати.

Вслід дивляться очима матерів:

Цівки на вікнах нібито сльозинки.

Вночі сердець палають ліхтарі,

До перемог висвітлюють стежинки.

Коли буває тяжко на шляхах,

Усе одне долаємо ми втому,

Бо віддзеркалюється в небесах

Той ґанок незабутній біля дому.