Олександр АНДРУЩЕНКО: Грак на гілці

Поетичним рядком

Буденний час. Кав’ярня. Філіжанка.

Ковточок кави і духмяний смак.

Напіввідкрита на вікні фіранка.

На гілці клена щось міркує грак.

І поспішають вулицею люди

Між листопадових дрібних калюж

По листю, що розкидане усюди.

Хмар караван повзе, неначе вуж.

Годинник на стіні рахує цифри.

А за вікном минає вільно час,

Нагадуючи стародавні міфи,

Герої котрих досі серед нас.

Здається, що у чашці - то не кава,

Щось інше, загадкове і п’янке.

Ось грак на мене дивиться лукаво,

Мовчить, бо є пташиний етикет.

Хоч щось скажи, крилатий добрий друже!

Бо полетиш вже, мабуть, десь за мить.

І стане тобі назавжди байдуже,

Що хтось там з кавою засмучений сидить.