Олександр АНДРУЩЕНКО : Пензель мрій

Поетичним рядком

Є у життя непередбачений контекст -

У кожного своя Голгота і свій хрест.

І в сад дитинства вже зачинене вікно.

А поряд келих з інтригуючим вином.

Сніг, дощ. І знову сніг. Омріяний гротеск.

І перетворення трагедії в бурлеск.

Подивимось в дитинство крізь шибки.

Все там не так, все ніби навпаки.

Де була радість, там одна печаль.

Не ті на смак і хліб, і мед, і чай.

І дні минулі схожі на казки,

Бо пензель мрій додав нові мазки.

Інакше виглядають кольори,

Що розфарбовують далекі вечори.

Яке щемливе це старе кіно,

Як душу гріє й досі нам воно!